БАХМА́Т, а, чол., діал. Бойовий верховий кінь. В голові загону на сильних бахматах, черкаючись стременами, їхало троє в однакових чорних киреях і в однакових високих шапках (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 209); Важко дихав його.. кінь-бахмат (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6).
БАХМАТ
Тлумачення слова