БА́ЙКОВИЙ, а, е. Прикм. до байка 2;
// Зробл., пошитий з байки. У байковій юбці — Вона мені все на думці (Павло Чубинський, V, 1874, 403); Мати поправила байкову пелюшку, віддала дитину Мірошниченкові (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 218).
БАЙКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до байка 1 1. Ще в Греції існувала байкова традиція вже в VIII — VII ст. до н. е. (О. І. Білецький, Антична література, 1938, 111).