БАГРЯ́НЕЦЬ, нцю, чол. Густо-червоний, пурпуровий колір. Вигравали густим багрянцем китиці горобини (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 125); Де-не-де по лісах уже прохоплювалось перше полум’я осіннього багрянцю (Олесь Гончар, III, 1959, 91); * У порівняннях. На білих крилах червоніє кров, Мов на снігу зорі вечірньої багрянець (Леся Українка, I, 1951, 123).
БАГРЯНЕЦЬ
Тлумачення слова