БАГРІ́ТИ, і́є, недок., поез.
1. Набирати багряного кольору, ставати багряним. * Образно. Земля вся навкруг почорніла, А битва гула і гула. В димах задихались світанки, Багріли вогнем вечори (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 374).
2. Виднітися, виділятися своїм багряним кольором. В осінній день, мов смолоскип, Багріє липа (Андрій Малишко, III, 1957, 516).