БАГРЕ́ЦЬ, ю, чол. Те саме, що багрянець. Гомоніла зграя, поки сонечко не закочувалося, багряна зоря не кидала на все місто свій багрець і мороз не кріпчав (Марко Вовчок, I, 1955, 297); Гасне багрець від заходу сонця, синіють поля і хати (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 321); Багрець лісів, душі моїй відрада, Хоч і жовтій, ніколи ж не в’ялись (Андрій Малишко, I, 1956, 129).
БАГРЕЦЬ
Тлумачення слова