БАГНОВИ́ЦЯ, і, жін.
1. Болотисте місце; трясовина. Туди й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць (Словник Грінченка).
2. Болото (в 2 знач.). І трупи, й колеса, і люшні з возів Летять у рідку багновицю… (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 228).