БАГАТИ́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до багатир. — Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками (Панас Мирний, V, 1955, 184); Іван і Василь були се два багатирські сини із Соколія (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 58); Це Костенко, багатирський син на все село (Яків Качура, II, 1958, 57);
// Належний багатиреві. Багатирська хата.
БАГАТИРСЬКИЙ
Тлумачення слова