БАГАТОМОВНІСТЬ

БАГАТОМО́ВНІСТЬ, ності, жін.

1. Стан, коли люди спілкуються багатьма або кількома мовами.

2. Схильність людини багато говорити. Говорив [Діденко] небагато — багатомовність, звичайно, зараз не личила йому (Андрій Головко, II, 1957, 486).