БАГАТЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.
1. Пестл. до багатий 1. Ой, коли б ти, дівчинонько, Трошки багатенька, Взяв би тебе за рученьку, Ловів до батенька! (Українські народні ліричні пісні, 1958, 301).
2. Досить багатий. — Бог посилає нам дурня, та, здається, ще й грошовитого, багатенького, — додав отець Тарасій (Нечуй-Левицький, III, 1956, 373); Особливо галасували багатенькі слободяни… Всім давати [ліс]! Тепер всі однакові (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 115).