БАДИЛИ́НА, и, жін. Стеблина якої-небудь рослини. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (Нечуй-Левицький, III, 1956, 329); Широке поле, як морська даль, сріблилося шовковими шатрами павутиння, посланого на тернових кущах та на пожовклих бадилинах будяків і кінського щавлю (Іван Ле, Україна, 1940, 4); * У порівняннях. Як самотньо! Стоїш тут [на полонині] маленький, як бадилина в полі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 322).
БАДИЛИНА
Тлумачення слова