БАДІ́КА, и, чол., діал. Старший віком чоловік; дядько (в 2 знач.). Літній вечір спускався сивим соколом додолу, прохолоджував зрошених потом бадіків (Марко Черемшина, Тв., 1960, 66); За візком ступає повільно високий бадіка (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 13).
БАДІКА
Тлумачення слова