БАБИ́НЕЦЬ, нця, чол. Окреме місце в церкві, де стоять жінки. Церква була зовсім порожня, тільки в бабинці стояли три баби в намітках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); З усіх кутків бабинця, як на знак, починають баби голосно сякатися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88).
БАБИНЕЦЬ
Тлумачення слова