АВТОМА́Т, а, чол.
1. Апарат (машина, прилад), що виконує роботу за допомогою особливого механізму без участі людини. Дівчина вийшла в коридор.., потім зійшла вниз, до автомата, і подзвонила Волошиній (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 285); На хлібопекарських заводах працюють тістоділильні машини та бубличні автомати (Наука і життя, 7, 1956, 10); * У порівняннях. [Барабаш:] Ми, як автомати, виконували всі директиви зверху… (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 64);
// перен. Про людину, що діє механічно, машинально. Був [Начко] автоматом, що живе лише теперішністю (Іван Франко, VI, 1951, 300).
2. Ручна автоматична скорострільна зброя. Комуністи й комсомольці з’явились до майора уже в повній бойовій готовності, обвішані гранатами й дисками, з автоматами на грудях (Олесь Гончар, III, 1959, 96); Я смертний вирок виніс там Для ката-супостата І виконав той вирок сам Із свого автомата (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 50).