АВРА́Л, у, чол.
1. Спішна робота на судні, в якій бере участь весь особовий склад корабля. На шхуні були.. сімнадцятеро моряків-мисливців. Це все були браві хлопці, .. які могли працювати під час авралу три доби підряд (Микола Трублаїні, I, 1955, 166).
2. перен., розм. Виконувана всім колективом спішна робота. Ночами підіймалися [бійці] на аврали: траншеї заливало водою (Олесь Гончар, III, 1959, 193); Хто-хто, а прокатники знають ціну валкові. Вийде він з ладу або спрацюється — і починається в цеху аврал (Радянська Україна, 11.V 1961, 3).
♦ Оголосити (підняти і т. ін.) аврал: а) викликати всю команду на палубу; б) скликати всіх для виконання невідкладної роботи. [Парфен:] Ну, а ми тут у зв’язку з вашим арештом аврал підняли. Скликали оце всіх, кого встигли повідомити… (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 96).