АВАНТЮ́РА, рідко АВАНТУ́РА, и, жін.
1. Ризикований, непевний захід, дія, справа, розраховані на випадковий успіх. Своєю дурною і злочинною колоніальною авантюрою самодержавство завело себе в такий тупик, з якого може визволитися тільки сам народ.. (Ленін, 8, 1949, 34); Вона готова була піти на яку завгодно авантюру, щоб здійснити свої наміри (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 57).
2. заст. Пригода. Доїхала я «як не може бути», без жадних авантур і навіть без пересадок (Леся Українка, V, 1956, 383); Часті неврожаї змушували здавна гірняків періодично шукати заробітків по долах; відси їх цікавість до новинок, до авантюр і смілих мандрівок (Іван Франко, XVI, 1955, 313).