АВА́НСОМ, присл.
1. У рахунок майбутньої виплати; наперед. Чи не зможе редакція «Л. Н. Вістника» вислати чи перевести мені авансом 200 карбованців за мої роботи? (Панас Мирний, V, 1955, 431); Тільки авансом видано на кожний трудодень по 4 карбованці та по півтора кілограма пшениці (Колгоспник України, 12, 1957, 37).
2. перен. Заздалегідь. — До весілля ще далеко. Ми ще й не порозумілись як слід. Це я авансом раджуся з вами… (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 423); — Авансом відчувала насолоду того, що побуду на вечірці, в товаристві справжнього митця (Яків Качура, II, 1958, 17).