АВАНСЦЕ́НА, и, жін.
1. Відкрита частина театральної сцени, трохи висунута наперед. На авансцені праворуч — круглий стіл перед канапкою (Леся Українка, II, 1951, 5); Галя, що мала грати куму, вийшла на авансцену перед публікою (Степан Васильченко, I, 1959, 119); І коли завіса пішла вниз, вся маса глядачів кинулася до авансцени (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 69).
2. перен. Чільне місце, передній план. Російська революція тільки-тільки починала розвиватися, коли всю політичну авансцену займали ліберальні буржуа.. (Ленін, 9, 1949, 389).