АВАНГА́РДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до авангард 1. Надвечір двадцять п’ятого жовтня авангардні частини Приморської армії.. зайняли лівий фланг Перекопського фронту (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 244).
2. перен. Який іде в перших лавах кого-, чого-небудь; передовий. Невпинне зростання ідейного рівня членів і кандидатів у члени партії — вирішальна умова піднесення їх авангардної ролі в усіх галузях життя (П’ятдесят років КПРС, 1953, 28).