АУДІЄ́НЦІЯ, ї, жін. Офіційний прийом у глави держави або в особи, що займає високий державний пост. На урочистій аудієнції Сагайдачний передав королевичеві полонених воєвод (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 336);
// Про приватний прийом, особисту розмову. — Можеш зміркувати, любий мій, що з сеї аудієнції я вийшов.. увесь облитий потом (Іван Франко, III, 1950, 245); Вона подзвонила й попросила негайно аудієнції в хірурга (Юрій Смолич, I, 1958, 141).
АУДІЄНЦІЯ
Тлумачення слова