АТРА́МЕ́НТ, у, чол., заст. Чорнило. Можна олівець витерти гумою, а як хтось так хоче, То можна й атраментом перекреслити (Леся Українка, V, 1956, 406); Я пишу червоним атраментом, Атраментом червоним, як кров (Василь Еллан, I, 1958, 61); Помацки відшукує Сагайдачний дощечку… Кладе на неї білий аркуш і вмочує вигострене гусяче перо в атрамент (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 588).
АТРАМЕНТ
Тлумачення слова