АТРАКЦІО́Н, у, чол.
1. Номер у цирковій або естрадній програмі, що привертає увагу глядачів своєю ефектністю, незвичайністю. Цирковий атракціон не відбувся через негоду (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 42).
2. перев. мн. Розваги в місцях відпочинку: карусель, гойдалка, тир і т. ін. Великою популярністю користуються серед наймолодших недавно відкриті атракціони «Містечка розваг». Тут завжди багато дітей (Радянська Україна, 14.V 1957, 4).