АТЕСТУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.
1. Надавати кому-небудь якесь звання. А через півроку Колобродов умовив командування полку атестувати Солода і призначити йому в заступники (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 89).
2. Давати кому-, чому-небудь атестацію (в 2 знач.), характеристику. — Ти мені тоді добре атестував своє село (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 299).