АТЕЇ́СТ, а, чол. Прихильник атеїзму; безбожник, безвірник. Читання настільки перевернуло мій світогляд, що з незвичайно релігійного хлопця, яким я був до 12 років, я став на 13 році життя атеїстом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); В поемі «Кавказ» Шевченко.. таврував грабіжницьку колоніальну політику царизму, боровся, як атеїст, проти релігії (Історія УРСР, I, 1953, 427).
АТЕЇСТ
Тлумачення слова