АТАШЕ́, невідм., сер. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. Був він тільки аташе при одній з дипломатичних місій у Європі (Агатангел Кримський, А. Лаговський, І, II, 1905, 235); Ходили чутки, що з головнокомандувачем прибудуть в Чаплинку, крім вищих чинів Ставки, також всі акредитовані в Криму іноземні військові аташе (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 635);
// Молодший дипломатичний ранг у міністерстві закордонних справ. Аташе радянського посольства, який зустрічав його [Федора Архиповича], пройшов з ним у залу чекання (Натан Рибак, Час, 1960, 857).
АТАШЕ
Тлумачення слова