АСИСТЕ́НТ, а, чол.
1. Помічник професора, лікаря та ін. в тій чи іншій роботі. А професор дотепер керував моєю працею. Я був у нього за асистента (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 120); Коли прийшов Мартинов, асистенти [хірурга] готувалися до операції (Олесь Донченко, I, 1956, 371); Зараз почнеться сцена, перед написанням якої хочеться звернутись до художників, операторів, асистентів, освітлювачів, — до всіх, хто повинен розділити зі мною складний труд створення картини (Олександр Довженко, I, 1958, 185).
2. Нижча посада викладача у вузах, а також особа, що займає цю посаду. Він [О. А. Гроссгейм] зайняв посаду асистента при кафедрі ботаніки (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 140).