АСОЦІЙО́ВАНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до асоційований 2. Досить міцна тенденція наголошувати -ний у прикметників віддієслівних, частіше — з пасивним значенням. Такі прикметники звичайно зберігають виразну асоційованість з відповідними дієсловами (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 499).
АСОЦІЙОВАНІСТЬ
Тлумачення слова