АРТИКУЛЯ́ЦІЯ, ї, жін., лінгв. Робота мовних органів, спрямована на вимовляння того чи іншого звука мови; також положення мовних органів при вимові такого звука. Роботу над дикцією слід починати з.. вироблення вірної артикуляції (Художнє читання.., 1955, 35); Це звуки [дифтонги] неоднорідної артикуляції, в яких переважав перший або другий компонент (Нариси з діалектології української мови, 1955, 21).
АРТИКУЛЯЦІЯ
Тлумачення слова