АРТІ́ЛЬНИК, а, чол. Член артілі. Посходилися до червоного кутка всі артільники, вся бригада: хлопці, дівчата, старші люди… (Остап Вишня, I, 1956, 414); По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь (Григорій Епік, Тв., 1958, 285).
АРТІЛЬНИК
Тлумачення слова