АРТІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до артіль. В синім, яснім надвечір’ї, Звично проносячи втому, Чистим артільним подвір’ям 3 хлопцями йдемо додому (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 42).
2. Спільний, колективний. Дрібним господарством з нужди не вийти, говорив він [В. І. Ленін], вказуючи на необхідність переходу до великого, артільного господарства (Ленін, Коротка біографія, 1955, 270).