АРСЕНА́Л, у, чол.
1. Склад зброї і військового спорядження. [Пані Люба:] Як самі бачите, у нас все разом: і арсенал, і шпиталь, і опочивальня, — звичайне, як в облозі (Степан Васильченко, III, 1960, 231); Немає таких арсеналів із зброєю, нема такого вогню в світі, щоб спалив і знищив твій народ, Україно Радянська (Андрій Малишко, II, 1956, 36).
2. Завод, на якому виготовляють зброю і військове спорядження. Тиміш Стоян повернувся на рідний свій завод — Київський Арсенал (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 13); Кував в арсеналах він зброю, Точив за снарядом снаряд (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 133).
3. перен. Великий запас чого-небудь (засобів, можливостей та ін.). Озброєний арсеналом ґрунтовного, як на ті часи, філологічного знання, він [М. Левицький] узявся до вивчення української народної мови (Іван Франко, XVI, 1955, 147); Сучасна наука має великий арсенал засобів для вивчення космосу (Наука і життя, 5, 1961, 14).