АРЕШТА́НТ, а, чол. Той, хто перебуває під арештом; арештований, в’язень. Арештанти мовчки виконали його [наглядача] наказ, і похід рушив.. на вулицю (Іван Франко, VI, 1951, 168); Настя вперше зроду вступила до тюрми. Важкий дух, високі та чорні хати з заґратованими вікнами, арештанти в широких сіряках — усе те вразило її дуже прикро (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 75); Вже давно на горі Березовій, біля кам’яного стовпа, попрощались з рідним краєм арештанти (Олесь Донченко, III, 1956, 40).
АРЕШТАНТ
Тлумачення слова