АРЕОПА́Г, у, чол.
1. У стародавніх Афінах — найвищий орган судової й політичної влади.
2. перен., перев. жарт., ірон. Група авторитетних осіб, які зібралися для розв’язання яких-небудь питань. [Любов:] Тіточко! де ваш ареопаг? Перед ким ораторствуєте? (Леся Українка, II, 1951, 7).