АРБІТРАЖ

АРБІТРА́Ж, у, чол. Розв’язання арбітрами спорів, які не підлягають судовому розглядові; третейський суд;
//  юр. У СРСР — орган, що займається розглядом майнових спорів між установами і підприємствами. Державний арбітраж розглядає суперечки і претензії постачальників та одержувачів, що виникають як у момент укладання договорів, так і в період їх виконання (Матеріально-технічне постачання.., 1959, 59).