АПТЕ́КАР, я, чол. Працівник аптеки, який приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки; фармацевт. До аптеки я сама люблю йти. Я ж мушу розповісти аптекареві, де й що мені хибує (Ольга Кобилянська, III, 1956, 468); При багатьох монастирях ще в XVII ст. були лікарі й аптекарі і навіть лікарні (Шкільна гігієна, 1954, 17);
// Власник аптеки. Перша приватна аптека в Києві була відкрита в 1728 році аптекарем Бунче (Матеріали.. охорони здоров’я.., 1957, 21).
АПТЕКАР
Тлумачення слова