АПОПЛЕ́КСІЯ, ї, жін. Тяжкий хворобливий стан, викликаний крововиливом у мозок або закупоркою мозкових судин. Після одної дуже бурливої сцени зі своїми вірителями він впав у таку лютість, що дістав удару апоплексії (Іван Франко, VII, 1951, 11); Крововилив, що швидко розвивається, має назву апоплексії (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 235).
АПОПЛЕКСІЯ
Тлумачення слова