АПО́КРИФ, а, чол., літ. Стародавній релігійно-легендарний твір, зміст якого не цілком відповідав офіційному віровченню і який відкидався церквою, не визнавався нею священним. Здається мені, Ренан даремне так нехтує неканонічними євангеліями і всякими апокрифами (Леся Українка, V, 1956, 150); В деяких апокрифах про боротьбу бога з дияволом.. як боротьбу двох рівноправних сил наочно порушений принцип почитання нижчими вищих, основний принцип феодальної ієрархії (Історія української літератури, I, 1954, 49).
АПОКРИФ
Тлумачення слова