АПЛОДИСМЕ́НТИ, ів, мн. Те саме, що оплески. Публіки було не дуже багато, але аплодисментів та «bis» було чимало, бо грав він [Грюнфельд], як завжди, чудово (Леся Українка, V, 1956, 117); Трибуна нагородила переможця гучними аплодисментами (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 160).
АПЛОДИСМЕНТИ
Тлумачення слова