АПЕ́НДИКС, а, чол., анат. Червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких тварин. — Розумієте, Олександре Даниловичу, кладуть хворого з паховою грижею, а я ледве за апендикс його не взявся (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 387).
АПЕНДИКС
Тлумачення слова