АПА́ТІЯ, ї, жін. Стан байдужості, млявості. Вона й собі стала якось проворніша й веселіша і вийшла з своєї звичайної апатії (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 67); Поганий день: не то щоб скучно, а якась апатія, пригнобленість (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 130); Павла охопила якась апатія, і незабаром він впав у холодне й темне забуття (Василь Кучер, Голод, 1961, 347).
АПАТІЯ
Тлумачення слова