АНТРАЦЕ́Н, у, чол. Вуглеводень, що добувається з кам’яновугільної смоли у вигляді безбарвних блискучих кристалів; використовується для добування алізарину та інших барвників. — Він наполягав, щоб наша хімічна промисловість запровадила винайдений ним спосіб у себе.. Це підведе нас до видобування антрацену (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 94).
АНТРАЦЕН
Тлумачення слова