АНТО́НІВКА, и, жін.
1. Зимостійкий сорт яблуні. Біля старої антонівки Валерій завжди любив попостояти, притуляючись щокою до гладенького стовбура (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 29); Для антонівки звичайної умови північних районів України, зокрема Полісся, більш сприятливі, ніж умови півдня (Колгоспник України, 2, 1957, 33).
2. Плід цього дерева, велике жовтувате кисло-солодке запашне яблуко, що дозріває восени. Яблуні сторукі й стоногі.. крекчуть під центнерами антонівки, шафранки, кальвіля (Юрій Яновський, I, 1958, 574); На деревах красувалися червонобокі яблука, жовтіла велика й смачна під осінь антонівка (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 152).