АНТАГОНІ́СТ, а, чол.
1. Непримиренний противник. Лев і ягня та інші їм подібні антагоністи мирно лежали під одним кущиком (Леся Українка, V, 1956, 200).
2. перев. мн., біол. Органи або речовини, що своїми функціями і дією цілком протилежні одні одним. Успішно застосовуються в медицині здобуті недавно з культур мікробів-антагоністів різноманітні антибіотики — пеніцилін, стрептоміцин і багато інших (Наука і життя, 11, 1956, 22).