АНІЧИЧИ́РК, присудк. сл., розм. Варіант незмінного присудкового слова нічичирк, уживаний для підсилення; ні слова, ні звука. — Заляжте там, мов неживі, анічичирк! — аж поки голосна гаківниця не промовить: пора!.. (Панас Мирний, II, 1954, 111); — Коронний гетьман перехоплює валки, ..а він [Сагайдачний] сидить собі в хаті і анічичирк! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 432).
АНІЧИЧИРК
Тлумачення слова