АНАРХІ́ЗМ, у, чол.
1. Ворожа марксизмові дрібнобуржуазна політична течія, яка заперечує будь-яку державну владу, організовану політичну боротьбу і виступає проти революційної диктатури пролетаріату. Між соціалізмом і анархізмом лежить ціла прірва, яку даремно намагаються показати неіснуючою.. газетні прислужники реакційних урядів (Ленін, 10, 1949, 54).
2. перен. Невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля. Дійшли [дадаїсти] до самоліквідації мистецтва, заведення його в кут індивідуалістичного анархізму (Василь Еллан, II, 1958, 123).