АНАЛІ́ТИК, а, чол.
1. Фахівець, що займається аналізом речовин. — Хімік-аналітик Горленко.. завжди дбає за чистоту свого робочого місця (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 47).
2. перен. Той, хто має схильність до аналізу своїх переживань, поведінки, оточення і т. ін. — У Ольги краще це [писання] виходить, ніж у мене: в неї віра, а в мене холодне лезо аналітика (Яків Качура, II, 1958, 56).