АНАФОРА

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. А
  3. АН
  4. АНАФОРА
Тлумачення слова

АНА́ФОРА, и, жін., літ. Стилістичний прийом, що полягає в повторенні тих самих звуків, слів, речень на початку двох або кількох суміжних рядків, строф, фраз; напр.: «Чи я в лузі не калина була? Чи я в лузі не червона була?». У нього [М. Рильського] нерідко є вірші, цілком збудовані на анафорі (однаковий початок), як, наприклад, «Моя Батьківщина» (Історія української літератури, II, 1956, 400).