АМПЛУА́, невідм., сер.
1. Певне коло ролей, що відповідає сценічним даним актора. В амплуа комедійних старух та жартівливих молодиць Ганна Петрівна [Затиркевич] створила цілу галерею образів (Минуле українського театру, 1953, 63); Театральне амплуа — річ, як відомо, дуже умовна (Максим Рильський, III, 1956, 348).
2. перен. Певне коло занять. — Я й забув представити мосьє Діденка в новому його амплуа, як молодого дипломата (Андрій Головко, II, 1957, 485).