АМО́РФНИЙ, а, е.
1. хім., геол. Який не має кристалічної будови. Існують тіла кристалічні і аморфні, тобто ті, в яких відсутня симетрія у розташуванні атомів або молекул (Наука і життя, 10, 1956, 10); Прикладами аморфних тіл можуть служити скло, смоли та пластмаси (Токарна справа.., 1957, 39).
2. книжн. Безформний, розпливчастий. Повість [Івана Ле «Інтеграл»] композиційно аморфна, не має чіткого сюжету (Історія української літератури, II, 1956, 546).
▲ Аморфні мови — те саме, що Ізолюючі мови (див. мова).