АЛТИ́Н, а. чол. Старовинна російська монета, вартість якої дорівнювала трьом копійкам. — Та що се ти мені даєш? Се на сміх, чи що? Ти давай більш, давай усі, сорок алтин (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 476).
АЛТИН
Тлумачення слова
АЛТИ́Н, а. чол. Старовинна російська монета, вартість якої дорівнювала трьом копійкам. — Та що се ти мені даєш? Се на сміх, чи що? Ти давай більш, давай усі, сорок алтин (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 476).