АЛО́Е, невідм., сер.
1. Багаторічна тропічна й субтропічна трав’яниста рослина з довгастим м’ясистим листям, укритим по краю шипами; використовується в медицині; столітник. [Альбіна:] Я заважаю, Мартіане? Вибач, — я на хвилинку. Чи нема у тебе з алое ліків? (Леся Українка, III, 1952, 313); У графській оранжереї, крім пальм і цитронів, росла туя — дерево життя.., численні м’ясисті алое з Південної Африки (Олесь Донченко, III, 1956, 43).
2. фарм. Густий сік цієї рослини, який застосовується в медицині; сабур.